Урочиста Академія «Нев’янучий цвіт українства», приурочена 150-й річниці створення «ПРОСВІТИ» в Україні

2018 – це рік «Просвіти», духовної єдності українців… Ця подія належить до вагомих в історії українства і є не просто ювілеєм з громадських, а має без перебільшення епохальне значення. 
150 років тому відродилась першою в Україні саме «Просвіта» (Товариство української мови імені Тараса Шевченка), а 12 жовтня 1991 року повернула собі історичну назву «Просвіта», і це засвідчило, що українці здатні самостійно визначати пріоритети, власні норми співжиття, знаходити шляхи розв’язання завдань, що стоять перед нацією. 
22 грудня 2018 року під патронатом міського голови С.С.Сторожука та Чернеги Валентини Григорівни, начальника відділу освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради Львівської області, на базі ОЗ «Мостиський ЗЗСО №2 I-III ступенів» проведена Урочиста Академія «Нев’янучий цвіт українства», приурочена 150-й річниці створення «ПРОСВІТИ» в Україні. 
Участь у заході брала також «Молода́ Просві́та» — всеукраїнська молодіжна громадська організація, молодіжне крило товариства «Просвіта» Мостиської ОТГ, яка підготувала флешмоб «150-літня дорога «Просвіти» від XIX до XXI ст.»(керівник: Красуцька М.). Десятиметрова вишита дорога (зшита із давніх рушників) символізувала першого сіяча, що почав засівати запустілу народну ниву зерном освіти і відкрив перед народом храм культури і науки. 
Дует скрипалів (викладачі музичної школи Бішко Леся та Вікторія) звуками скрипок донесли до просвітян п’єсу «Щасливого Нового року». Справді, звучала скрипка, тривожно і ніжно, побожно і грішно. Це промовляла не скрипка у віртуозів, а небесна сила. 
Урочисто лунала молитва «Просвіти» з уст Марічки Стадник:
Царю Небесний, Боже Єдиний,
Будь нам зорею в ночі тривог,
Знаком, що з нами у кожну хвилину
Сила і Правда, з нами наш Бог.

Ознайомлено учасників дійства з історичною довідкою про створення у 1868 році «Просвіти». Презентовано учнівську дослідницько-пошукову роботу «Історія «Просвіти» Мостищини до 1939 року: роки дослідження 1887-1939 рр.» (Сеньківська Н.І., учитель української мови та літератури). Доповнили історію громадські діячі,освітяни, учасники хору «Дзвін», ветерани «Просвіти» : Лазурко Мирослава Володимирівна та Повх Ольга Іванівна.
Адже в усі часи просвітяни виконували важливу місію. Працювали над культурним розвитком, консолідацією народної спільноти та піднесенням національної свідомості українського народу.
Цікавою була розповідь громадського діяча с. Годинь Воськала Миколи Івановича, який зазначив: «З «Просвітою» пов’язаний найінтенсивніший
період творення, що тривав протягом багатьох десятиліть і уривався лише в період репресій і заборон».
Поет рідного краю Зеновій Либик презентував свої збірки: «Героїка Євромайдану», «Горіння війни», «Мої пісні – моє багатство», «У вирі буття», «Душевні передзвони», «Життєві перевесла», «Віддзеркалення дійсності».
Для митця (Зеновія Либика) пісня - це крила душі, оскільки муза зустріла його, взяла, як мати хлопця попід руки, і повела пером у рідний край. Його творчість…є цілісна, органічна властивість людської природи… 
Просвіта поповнювалася лавами студентів, урядовцями, священнослужителями, вчителями, перетворившись наймасовішу громадську організацію, ставши матір’ю інших українських товариств. Саме «Просвіта» опікувалася діяльністю і організаціями: «Січ», «Сокіл», «Луг», «Союз Українок», «Пласт». 
Про діяльність організації «Пласт» в контексті товариства «Просвіта» розповіла Марія Вергун, голова осередку національної скаутської організації України – «Пласт» у Мостиськах (ОЗ "Мостиський ЗЗСО №2 I-III ступенів").
Варто відзначити, що педагоги в унісон з батьками, учнями працюють над реалізацією проектів: «Краса та сила театру в формуванні ключових компетентностей молодших школярів», «Театр пісні» (керівники: Макар Г.М. та Сюта О.М.). Під час Урочистої Академії презентували свою просвітницьку діяльність. На високому методичному рівні підготовлено різдвяний вертеп та колядки.
У виконанні Надії Солов’їної прозвучала пісня «Мамо, не плач» та Різдвяна колядка. «Чардаш» композитора Монті підготували викладачі музичної школи Василь Бочуляк та Андрій Грицишин. Вокальна група «Просвіта» презентувала Різдвяні колядки (керівник: Марія Мацьків, директор музичної дитячої школи).
Діяльність «Просвіти» представлено у виступах працівників культури Мостиської ОТГ (Богуцький З.Г., заступник начальника Відділу ОКТМС
з питань культури), а саме:
- уривок з українських вечорниць (драматичний театр с.Берегове, керівник:Галина Федорович); 
- українські народні пісні (гурт «Журавка», керівник:Ярослава Шуп’яна); 
- народні етюди села Арламівська Воля (керівник: Наталія Балич);
- учасники художньої творчості Народного дому села Пнікут (керівник:Осідач Вероніка).
Звучала поезія Б.-І.Антонича. «Три перстені», «Коляда» (читці: Ольга Свята, Марія Стадник - учні ОЗ «Мостиський ЗЗСО №2 I-III ступенів») та Ліди Нестеренко-Ланько «Якби мені скрипку»(Адам Лінчак, вихованець театрального гуртка «Ляльки і діти» ЗПО,керівник: Зеновій Богуцький).
Чернега Валентина Григорівна , начальник відділу освіти, культури і туризму, молоді та спорту Мостиської міської ради підкреслила, що ювілей «Просвіти»- це черговий раз довести, які ми єдині, сильні. Це час, щоб згадати славні імена попередників і запитати в себе і суспільства, чи гідні ми бути їхніми нащадками! Отож
Через 200 вагомих літ читаймо Шевченків «Заповіт»:
Соборно жито засіваймо,
Соборно правду пожинаймо,
Соборно волю бережімо,
Соборно славу вознесімо,
Соборно чужого научаймось,
Соборно душу заспіваймо,
Соборно Бога в серці маймо…